Антифеллус — лікійське місто з амфітеатром біля моря в центрі Каша
У центрі сучасного Каша — одного з найчарівніших курортних містечок турецької Лікії — над дахами раптом височіє елліністичний амфітеатр: біломармурові ряди сидінь, відкриті в бік моря, без кам'яної сцени, яка затуляла б вид на безкрайню синю воду. Це Антифеллус (Antiphellos), стародавнє портове місто, ім'я якого в перекладі з грецької означає «земля навпроти скель». Антифеллус вмів карбувати монети, приймав арбітраж Лікійського союзу і пережив землетрус 141 року, відновившись на гроші відомого благодійника Опрамоаса з Родіаполіса. Сьогодні його руїни вписалися в живу тканину Каша настільки органічно, що доводиться спеціально сповільнюватися, щоб розрізнити лікійські надгробки серед побілених будинків.
Історія та походження Антифеллуса
Початкова лікійська назва міста — Habesos; за свідченням Плінія Старшого, до грецької колонізації вона звучала як Habessus. Архітектурні фрагменти, що нині зберігаються в Музеї Анталії, підтверджують присутність лікійців тут уже в VI столітті до нашої ери — а отже, і сусідній гірський Феллус (Phellus) був заселений у той самий час. У середині VI століття до нашої ери регіон захопили перси і утримували його аж до приходу Олександра.
В елліністичний період Антифеллус став портом для Феллуса — невеликого внутрішнього міста, розташованого в горах. Сама назва «Антифеллус» з'являється на написі IV століття до нашої ери, знайденому в Каші: вона називає померлого «вихідцем з Антифеллуса». Коли Феллус почав занепадати, Антифеллус перейняв його функції і перетворився на найбільший центр регіону, отримавши право на власний монетний двір.
У Лікійському союзі місто мало один голос — скромну, але реальну політичну вагу. Страбон помилково помістив його серед внутрішніх міст («У глибині країни знаходяться Феллус, Антифеллус і Хімера...»), що викликало подив наступних географів: насправді місто стояло на березі бухти, у найвразливішому приморському положенні. Саме звідси, за Плінієм, везли найм'якші у світі губки.
У 141–142 роках катастрофічний землетрус спустошив Лікійське узбережжя і, судячи з усього, спровокував цунамі, що прокотилося далеко вглиб суші. Антифеллус зазнав серйозних збитків: саме тоді обвалилася східна стіна амфітеатру, сліди ремонту якої добре видно й донині. На відновлення пішли кошти від Опрамоаса з Родіаполіса — знатного громадянина, який жертвував гроші багатьом постраждалим містам Лікії.
Ірландський морський офіцер сер Френсіс Бофорт відвідав це місце в 1820-х роках, коли воно було майже безлюдним. У квітні 1840 року англійський археолог і мандрівник Чарльз Феллоуз нарахував тут понад 100 кам'яних гробниць. Уже під час наступного візиту Феллоуз із жалем зауважив, що поселення розрослося і поглинуло багато руїн: місцеві жителі розбирали плоскі плити саркофагів на будівельний матеріал. На наш час більшість гробниць зникла.
Архітектура та що подивитися
Головна особливість Антифеллуса — те, як він співіснує з живим містом. Каш виріс прямо поверх лікійських руїн, і сьогодні ви знайдете пам'ятки не в огородженому музейному периметрі, а серед кафе, готелів і городів.
Елліністичний амфітеатр
Амфітеатр за 500 метрів від центру Каша — безперечна перлина об'єкта. Побудований на 4000 глядачів, він є єдиною в Анатолії спорудою такого типу з видом на море: архітектори навмисно відмовилися від кам'яної сцени (просценіуму), щоб не закривати морську панораму. Стіни складені з нерегулярного тесаного каменю, що варіюється за формою та розміром; діазоми (горизонтального проходу, що розділяє секції) немає. Після реставрації 2008 року амфітеатр добре зберігся. Східна стіна була зруйнована, імовірно, землетрусом 141 року; латки видно неозброєним оком.
Гробниця Царя (King's Tomb) і напис мілійською мовою
На вулиці Узунчарши стоїть саркофаг IV століття до нашої ери, відомий під народною назвою «Царська гробниця». Гіпосоріон (нижня камера) висотою близько 1,5 метра вирубаний прямо в скельній основі; підлога поглиблена, вхід відкритий. На гіпосоріоні розміщена епітафія виняткового характеру — поема, написана мілійською мовою (Lycian B), стародавнім анатолійським діалектом, засвідченим лише у трьох написах: двох поемах на Ксанфському обеліску та цьому короткому написі. Текст досі не розшифровано повністю. Чарльз Феллоуз у 1840-х роках зазначив, що напис «не починається у манері всіх нам відомих і не містить слів похоронного характеру». Перше зображення гробниці з'явилося ще в книзі Луїджі Майєра «Views in the Ottoman Empire» (Лондон, 1803). Саркофаг увінчує кришка з чотирма рельєфними панелями зі стоячими фігурами; на фронтальному фронтоні — бородатий чоловік з посохом і сидяча жінка — імовірно, будівельник гробниці та його дружина.
Дорійська гробниця над амфітеатром
Трохи вище амфітеатру в скелі вирубана дорійська гробниця — куб зі стороною 4,5 метра. Вхід висотою 1,9 метра веде до єдиної камери. На внутрішній стіні зберігся рельєф із танцюючими дівчатами, покритий багаторічною кіптявою від вогнищ пастухів, які використовували гробницю як укриття. За одягом танцівниць фахівці датують роботу першою половиною IV століття до нашої ери. Зовні видно профільовану базу та кутові пілястри; одна з капітелей збереглася.
Малий храм, скельні гробниці та стіна
За кілька кроків від центру збереглися нижні блоки невеликого храму висотою в п'ять рядів тесаного каменю. Він побудований у I столітті до нашої ери; призначення та присвячення невідомі — культ не ідентифіковано. У скелях над сучасним містом ховаються скельні гробниці: в одній з них є як лікійський напис, так і пізніший — латинський. На захід від міста на 460 метрів простягнулася прибережна стіна з шести рядів тесаного каменю — єдина морська оборонна лінія Антифеллуса, у якого не було ні акрополя, ні повноцінних міських укріплень.
Цікаві факти та легенди
- Напис з Антифеллуса IV століття до нашої ери — перша письмова згадка грецької назви міста. Це означає, що лікійське Habesos і грецьке Antiphellos співіснували в часі; перехід від одного до іншого зайняв кілька поколінь.
- Пліній Старший у «Природній історії» згадує, що у водах поблизу Антифеллуса добували найм'якші губки Середземномор'я — деталь, яку складно перевірити, але яка красномовно свідчить про морську репутацію міста в античну епоху.
- Амфітеатр Антифеллуса — єдиний в Анатолії, побудований без постійної кам'яної сцени: просценіум був відсутній навмисно, щоб глядачі першого ряду могли дивитися і на виставу, і на море одночасно. Ніде більше в Малій Азії такого рішення немає.
- Епітафія «Царської гробниці» написана мілійською мовою (Lycian B) і є одним із трьох збережених текстів цієї мови у світі. Спроби розшифрування тривали з 1812 року; повного прочитання немає досі.
- Каш, що виріс на місці Антифеллуса, до греко-турецького обміну населенням 1922–1923 років називався Андіфлі — пряме спотворення грецького «Антифеллі»; у XIX столітті зустрічалася форма «Андіффело». Нинішня турецька назва Kaş означає «брова» або «уступ скелі» — образ, що точно описує рельєф мису.
Як дістатися
Антифеллус — це сучасний Каш у провінції Анталія; координати 36°12′ N, 29°38′ E. Найближчий великий аеропорт — Antalya (AYT), близько 190 км на схід по трасі D400. З Анталії до Каша курсують прямі автобуси компаній Kamil Koç і Pamukkale; час у дорозі — близько 3 годин. З Фетхіє (Fethiye) до Каша — близько 100 км, приблизно 1,5 години.
Автомобіль — зручний варіант: траса D400 вздовж Лікійської стежки мальовнича і добре обслуговується. На особистому авто орієнтуйтеся на центр Каша і вказівники «Antiphellos Antik Tiyatrosu» до амфітеатру. Парковка в центрі платна, але недорога. Сам амфітеатр знаходиться у відкритому доступі; Царська гробниця стоїть прямо на пішохідній вулиці. Напівпішохідний центр Каша невеликий — весь античний маршрут проходить пішки за 2–3 години.
Поради мандрівникові
Найкращий час — весна (квітень–травень) та осінь (жовтень–листопад). Влітку Каш популярний серед дайверів та яхтсменів, і туристичний трафік великий. У квітні та жовтні погода м'яка, море ще досить тепле для купання, а руїни оглядати найкомфортніше. Зима тиха і дощова — скельні стежки до гробниць бувають слизькими.
Оглядаючи гробниці, будьте обережні: деякі вирубані прямо в схилі над житловими кварталами, і стежки до них вузькі. Дорійська гробниця вище амфітеатру вимагає невеликого підйому; беріть зручне взуття. Якщо хочете сфотографувати амфітеатр з максимальним ефектом — приходьте вранці, коли сонце світить збоку і підкреслює фактуру кладки, а за спиною у глядачів відкривається блакить Середземного моря.
Поєднайте огляд Антифеллуса з відвідуванням підводного музею: за кілька кілометрів від Каші в морі лежать затонулі лікійські саркофаги, доступні дайверам. Дайвінг-центри в Каші пропонують відповідні тури. З їжі — неодмінно спробуйте місцеві страви на основі баклажана та свіжу рибу в прибережних ресторанах. І пам'ятайте: руїни Антифеллуса вбудовані в живе місто, а не замкнені в музеї — саме це робить прогулянку Кашем особливою подорожжю в часі.